Меню
Зв'язатися зі мною
Ваша електронна пошта*
Як до Вас звертатися?
Ваш телефон*
Ваше звернення до мене*
Ваше звернення охороняється адвокатською таємницею.
Поля з * - обов'язкові для заповнення.

Відкриття матеріалів досудового розслідування та захисту за статтею 290 КПК - лонгрід від адвоката

Процедура за статтею 290 КПК є ключовою для захисту обвинуваченого
Ірина Кузіна
автор,
адвокат Адвокатського об'єднання "Barristers",
понад 15 років практики
Опубліковано вперше: 10 грудня 2020
Останнє оновлення: 20 січня 2021

Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: …мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту
стаття 6 (3) b Конвенції про захист прав та основоположних свобод

Відкриття матеріалів ДР

1
Прокурор визнає
зібрані під час ДР докази достатніми для складання обвинувального акту (або клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру)
2
Прокурор повідомляє
сторону захисту про завершення ДР та надання доступу до матеріалів ДР (або це робить слідчий за дорученням прокурора)
3
Прокурор надає
доступ до матеріалів ДР, які є в його розпорядженні (або це робить слідчий за дорученням прокурора)
4
Сторона захисту підтверджує
стороні обвинувачення факт надання доступу до матеріалів ДР із зазначенням таких матеріалів (письмово)

Відкриття матеріалів захисту

1
Прокурор визнає
зібрані під час ДР докази достатніми для складання обвинувального акту (або клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру)
2
Прокурор надає запит
стороні захисту про відкриття матеріалів
3
Сторона захисту надає
доступ до своїх матеріалів прокурору
4
Прокурор підтверджує
стороні захисту факт надання доступу до її матеріалів із зазначенням таких матеріалів (письмово)
Вирішення питання про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів, може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.
частина 6 статті 290 КПК

Обсяг відкриття матеріалів

Формулювання «прокурор зобов'язаний надати доступ до матеріалів ДР, які є в його розпорядженні», тягне низку запитань.

Приклад. Під час ДР призначено судову експертизу, проведення якої не завершено на момент закінчення ДР. Прокурор отримує висновок експерта вже під час судового провадження, відкриває їх стороні захисту та подає суду.

Приклад. Під час ДР проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, матеріали яких на момент закінчення ДР не розсекречені, а тому не надані стороні захисту під час виконання вимог статті 290 КПК. Тільки якщо прокурор доведе виконання зі свого боку всіх дій для розсекречування матеріалів, прокурор може відкрити матеріали стороні захисту та подати вже до суду 1-ї інстарції.

Щодо показань свідків, то прокурор їх відкриває у вигляді протоколів допиту - адже такі протоколи є частиною матеріалів ДР. Та чи повинен відкривати показання свідків сторона захисту?

Вважаю, що обов'язку розкривати показання свідків у сторони захисту за КПК немає. Це випливає з формулювань статті 290 КПК, відповідно до яких відкриваються матеріали - зокрема, документи, - а не показання. Показання свідка - те, що суд буде сприймати безпосередньо в судовому засіданні. Захисник же міг сприймати пояснення свідка, які поки що не є джерелом доказів (частина 8 статті 95 КПК). Формалізувати пояснення свідка у будь-який документ захисник не зобов'язаний. Отже, обов'язку відкривати відповідні відомості в порядку статті 290 КПК у сторони захисту немає, адже немає матеріалів для такого відкриття.

Права сторін під час відкриття матеріалів

  • доступ
  • можливість скопіювати або відобразити відповідним чином
  • достатній час
Право сторони на «доступ» означає, що матеріали ДР стороні захисту не видаються по одному тому, а надаються так, як зручно стороні захисту. А захиснику зазвичай зручно прочитати один том, потім інший, потім повернутися до попереднього. Почитати висновок експерта, паралельно подивитися на речовий доказ та бірки.
Потім повернутися до протоколу обшуку, під час якого такий доказ було вилучено, а потім подивитися на ухвалу слідчого судді про дозвіл на обшук, тощо.

Немає законних підстав обмежувати захисника в доступі до усіх матеріалів одразу.
Копіювання та відображення здійснюється технічними засобами – фото, відео, аудіо, за допомогою сканера тощо. Щоправда, прокурор не зобов'язаний такі технічні засоби надавати адвокату, і навпаки.

Достатній час – оціночне поняття, тут найбільше зловживань з боку сторони обвинувачення та слідчих суддів.

Адвокати, які проходять стадію статті 290 КПК поспіхом, привчили їх до неадекватної оцінки достатності часу без врахування читання томів справи, перегляду та прослуховування файлів, а не лише їх копіювання.

Але ж достатність часу на для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ, пов'язана з ефективністю такого ознайомлення.

Як стороні захисту ознайомитися з матеріалами ДР ефективно?

В більшості випадків адвокати на стадії відкриття матеріалів ДР обмежуються їх фотографуванням, а вивчають докази згодом, після підписання протоколу надання доступу до матеріалів ДР. Таку тактику вважаю неправильною.

На мою думку, адвокату-захиснику під час ознайомлення з матеріалами ДР варто:

1. Звірити надані документи з описом, якщо опис міститься в протоколі надання доступу до матеріалів ДР.

2. Звірити надані документи на предмет оригінал/копія.

3. Звертати увагу на наявність підписів на документах, печаток, належність прошивки в необхідних випадках. Яким чином оформлені роздруківки з комп'ютера або інтернета. Чи роздруковано платіжне доручення з 1-С, чи прошиті матеріали, що надійшли за міжнародним запитом на правову допомогу.

4. Перевірити читабельність документів, якість копій.

5. Перевірити, чи документи перекладені на державну або іншу прийнятну для сторони захисту мову. Зустрічаються двомовні документи, де переклад частковий.

6. Перевірити наявність додатків до процесуальних документів та листів. Наприклад, в матеріалах справи є супровідний лист, проте відсутні носії інформації, перелічені в додатках.

7. У випадку наявності постанов про виділення матеріалів досудового розслідування з описом, опрацювати такий опис на предмет необхідних для вивчення сторони захисту документів. За допомогою маніпуляцій із виділенням зі справ правоохоронці часто ховають корисні для захисту докази по інших справах.

8. Сфотографувати матеріали ДР на цифровий фотоапарат (телефон) із використанням штативу із дистанційним пультом (на мій погляд, такий спосіб є найшвидшим та найякіснішим). Кожен том починаємо фотографувати з обкладинки та закінчуємо біркою на прошивці з підписом та печаткою. Фотографуємо послідовно кожен (!) аркуш, навіть поштові квитанції та «фішки»-резолюції. Аркуш повинен повністю поміщатися в поле зору об'єктиву, щоб було видно номер аркушу справи. Аркуш справи розташований суворо паралельно об'єктиву, такий собі ідеальний «флет-лей», жодних фото під кутом.

9. Після перенесення фотографій на комп'ютер розподіляємо їх на томи справи по папках, так зручніше шукати.

10. Електронні документи з носіїв інформації копіюємо собі, бажано робити прінт-скрін властивостей носія інформації, прінт-скріни файлової структури. Фотографуємо аркуш справи, де міститься конверт з носієм, сам носій інформації (на ньому можуть бути помітки). Все це я зазвичай зберігаю в папці тому справи, всередині якої формую окрему папку з назвою на кшталт «Том2 арк34 диск ОМП».

11. Особливо обережно з матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій та оперативних заходів, адже відео- та аудіо- файли можуть не відкриватися без спеціального програмного забезпечення. Прокурор повинен забезпечити можливість перегляду/прослуховування файлів, надати обладнання та/або спеціаліста. За можливості скористайтеся камерою або диктофоном та зафіксуйте хоч якось, щоб інформація залишилася. Тут же можна перевірити правильність складання стенограм розмов, а також їхню повноту. Не варто орієнтуватися лише на ті розмови, стенограми яких зафіксовані в протоколі НС(Р)Д або ОРЗ. Можливо, розмова вирвана з контексту. Не забувайте прінт-скріни із властивостями файлів та папок, а також з файловою структурою.

12. Речові докази фотографуємо та знімаємо на відео. Звертаємо увагу на пакування, детально фотографуємо бірки.

13. Взагалі ще до підписання протоколу переглянути справу. Вже можна побачити важливі експертизи, перечитати написаний нерозбірливим почерком протокол, порівняти відео огляду місця події з планом приміщення тощо. Передивитись відео, переглянути розшифровки розмов.

14. Перевірити, чи якісні вийшли копії матеріалів, чи всі відео-файли відкриваються.

Всі ці дії варто робити ще до підписання протоколу надання доступу до матеріалів ДР, для того, щоб відреагувати вчасно.

Не читабельний документ чи копія? Відсутній переклад на мову підозрюваної особи, і вона не розуміє змісту? В описі зазначений оригінал документу, а надали копію? Саме час про це заявити.

За результатами ознайомлення з матеріалами ДР захисник може скласти заперечення до протоколу про надання доступу до матеріалів ДР, а також окремі клопотання – про залучення перекладача, спеціаліста, надання додаткових документів або речових доказів тощо.

Зокрема, захиснику варто розглянути необхідність вимагати під час ознайомлення за статтею 290 КПК процесуальних документів, що стали підставою для проведення НС(Р)Д, тимчасових доступів до речей та документів, обшуків тощо - якщо цих документів в матеріалах ДР не вистачає. Обґрунтування нижче.


Як стороні захисту надати доступ до своїх матеріалів прокурору правильно?

Якщо – і тільки якщо – сторона захисту отримала запит прокурора про надання доступу до матеріалів захисту, можна піти двома шляхами – більш зручним для прокурора і менш зручним.

КПК не зобов'язує адвоката привозити свої докази до кабінету прокурора. Навпаки, виходячи із засад рівності сторін, після отримання запиту прокурора адвокат може надіслати йому відповідь із запрошенням ознайомитися з матеріалами захисту в кабінеті адвоката. Там адвокат тепло прийме прокурора, створить умови для роботи, запропонує каву і обговорить перспективи судового розгляду.

Іншим варіантом є привезти матеріали захисту до прокурора, або одразу надати йому копії матеріалів. Тоді прокурор вивчатиме їх самостійно в холодному кабінеті та без дружньої компанії.

Виконання стороною захисту обов'язку розкрити докази стороні обвинувачення
Лекція Олександра Тананакіна, адвоката Адвокатського об’єднання «Barristers»
В будь-якому випадку, по закінченні ознайомлення прокурор зобов'язаний розписатися про це – адвокат-захисник може скласти власний протокол надання доступу до матеріалів захисту із описом, або супровідний лист, або підготувати проект «письмового підтвердження» прокурора з описом – стаття 290 КПК назви відповідного документа не встановлює.

Чи відкриває потерпілий зібрані ним матеріали на стадії статті 290 КПК?

Ні, ані такого обов'язку, ані процедури не передбачено. Вважаю це недопрацюванням в кодексі.

Як доступ до матеріалів надається потерпілому?

Прокурор (або за його дорученням слідчий) надсилає потерпілому таке ж повідомлення про надання доступу до матеріалів ДР, як і стороні захисту.

Потерпілий знайомиться з матеріалами ДР в такому ж порядку, як і сторона захисту, таким же чином розписується про це.

А от щодо доступу до матеріалів захисту питання дискусійне. Текст норми такий:

Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої

здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті (частина 7 статті 290 КПК).

З одного боку, потерпілого повідомляють про «відкриття сторонами… матеріалів», після чого останній «має право знайомитися з ними». Тут здається, що потерпілий має право знайомитися з матеріалами і сторони обвинувачення, і захисту.

З іншого боку, частина 6 статті 290 КПК не містить обов'язку сторони захисту надавати доступ до своїх матеріалів потерпілому. Також за змістом частини 9 статті 290 КПК України, потерпілий зобов'язаний підтвердити факт надання доступу до матеріалів прокурору, а про сторону захисту не зазначено.

Тож я вважаю, що сторона захисту свої матеріали потерпілому не відкриває. Хоча, можливо, це є недопрацюванням КПК.

За тими ж правилами здійснюється відкриття матеріалів представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник – їм відкриття матеріалів здійснюється також в аналогічному порядку, але в меншому обсязі – лише в тій частині, що стосується цивільного позову (частина 8 статті 290 КПК).

Встановлення строку для ознайомлення з матеріалами

У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
частина 10 статті 290 КПК

Клопотання подається «стороною кримінального провадження», а отже не тільки прокурором, але і стороною захисту. Про сторону захисту нижче.

Підставою для подання та задоволення такого клопотання є «зволікання». Поняття оціночне, зазвичай вивчається як часто адвокат або підозрюваний приїздить на ознайомлення, скільки часу проводить за цією процедурою, скільки матеріалів він вже вивчив за цей проміжок.

Саме тому адвокату варто мати докази своєї явки до прокурора (слідчого) для ознайомлення з матеріалами ДР (наприклад, фотографувати частини протоколу надання доступу, якщо цей протокол «закривається» підписами поетапно). Або ж мати докази поважності неявки (лікарняний тощо).

Якщо слідчий суддя констатував «зволікання», то встановити строк він вже зобов'язаний. Під час встановлення строку враховується:

1. обсягу – не тільки томи справи, але і обсяг електронних документів на носіях інформації, або ж кількість речових доказів і місць під контролем держави (товари на складі, цілісні майнові комплекси зокрема)

2. складності матеріалів – наприклад, велика кількість фінансово-господарських документів, або документів іноземною мовою, експертиз тощо

3. умов доступу до них – це не тільки розмір кабінету слідчого, але і кількість учасників провадження (зазвичай одночасне ознайомлення зі справою двох і більше учасників неможливе), а також необхідність прибувати до іншого міста, існування карантинних обмежень тощо.

Розгляд клопотання:

  • слідчим суддею
  • протягом 5 днів
  • з повідомленням сторі
  • неявка належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду клопотання

Ухвала про встановлення строку на ознайомлення не підлягає апеляційному оскарженню. Зокрема, у разі неповідомлення сторони про судовий розгляд або поважної причини неявки. Зважаючи на недопрацьованість механізмів ознайомлення з матеріалами ДР після направлення обвинувального акту до суду (про це нижчи), вважаю це суттєвим недопрацюванням КПК.

Які документи підтверджують факт надання доступу до матеріалів?

Стаття 290 КПК встановлює обов'язок сторони письмово підтвердити надання доступу до матеріалів іншою стороною із зазначенням переліку таких матеріалів. Зазвичай, на підтвердження відкриття матеріалів ДР складається протокол надання доступу до матеріалів ДР.

Правильно складати такий протокол із повним описом матеріалів ДР (по томах), а не лише вказувати кількість томів та аркушів в них.

За великої кількості матеріалів цей протокол може «відкриватися» в один день (зазначення дати та часу початку процесуальної дії), а «закриватися» в інший день. В такому випадку в тексті протоколу можна зазначати про зупинення (перерву) в проведенні процесуальної дії у зв'язку із закінченням робочого часу та великим обсягом матеріалів, вказувати період роботи захисника з матеріалами. В якості варіанту – захисник може поетапно розписуватися про відкриття йому матеріалів ДР (сьогодні за один том справи, завтра за інший тощо).

Чітких вимог до документа про підтвердження надання доступу до матеріалів ДР не встановлено, тому прокурор пропонує форму документа – а захисник вже вирішує, чи підписувати запропонований документ, чи вносити свої зауваження та пропозиції.

Зважаючи на тенденції судової практики, відмова від письмового підтвердження надання доступу до матеріалів ДР може бути помилкою. Якщо маєте зауваження до процедури надання доступу – краще реагувати клопотаннями прокурору (слідчому) та вносити зауваження до протоколу.

Постанова ККС ВС №51-5227км19 від 11.02.2019 р.
Підозрюваний та захисник відмовилися підписати протокол про надання йому доступу до матеріалів ДР, причиною відмови в розписці зазначили незаконність дій слідчого та необхідність виконати вимоги ухвали слідчого судді. Слідчий суддя встановив строк для ознайомлення з матеріалами. Захисник в протоколі надання доступу зазначив, що оптичний носій інформації стороні захисту не надано.

Касаційний суд зазначив, що сторона захисту підтвердила факт надання їй доступу до матеріалів досудового розслідування, при цьому не була позбавлена можливості заявляти перед слідчим клопотання про відображення інформації, яка містилася на CD-диску, однак таким правом не скористалася. Враховуючи таку процесуальну поведінку сторін кримінального провадження колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення дотримано положень ст. 290 КПК на стадії закінчення досудового розслідування, а тому відсутні підстави для визнання недопустимим доказом відеозапису з камер спостереження в магазині.
Читати повністю

Наслідки невідкриття матеріалів в порядку статті 290 КПК

Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази
частина 11 статті 290 КПК
Норма ніби проста, проте застосування її неоднозначне і розкривається через судову практику. Тенденції цієї практики адвокатів-захисників не радують. Почнемо із правових позицій Великої палати Верховного суду.
Постанова ВП ВС №13-37кс18 від 16.01.2019 р.
Для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.

Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах. Відсутність у сторони захисту процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення НСРД, позбавляє її можливості поставити перед судом питання про недопустимість доказів, а суд - вирішити це питання до видалення до нарадчої кімнати.



Читати повністю
Постанова ВП ВС №13-43кс19 від 16.10.2019 р.
Клопотання, постанови і ухвали, які стали процесуальною підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій не відкриті стороні захисту в порядку статті 290 КПК, оскільки не були розсекречені на момент закінчення досудового розслідування, хоча прокурор вживав усі заходи для розсекречення.

Сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб вимоги щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до статті 290 КПК України. Якщо сторона обвинувачення не вживала необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.

Якщо сторона обвинувачення вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак вони не були розсекречені до моменту передачі справи у суд з причин, що не залежали від волі або процесуальної поведінки прокурора, то в такому разі порушень вимог статті 290 КПК України з боку сторони обвинувачення немає. Суд має оцінити докази, отримані в результаті НСРД в комплексі із розсекреченими процесуальними документами, які стали підставою для їх проведення, та не повинен автоматично визнавати такі докази недопустимими.
Читати повністю
Постанова ККС ВС №51-5262км19 від 05.02.2019р.
Клопотання, постанови і ухвали, які стали процесуальною підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій не відкриті стороні захисту в порядку статті 290 КПК, оскільки не були розсекречені на момент закінчення досудового розслідування. Хоча прокурор звертався до апеляційного суду з клопотанням про розсекречення, проте у розсекреченні відмовлено через неналежне оформлення прокурором клопотання та неподання усіх необхідних документів. Протягом судового розгляду прокурор не вживав заходів для розсекречення та відкриття матеріалів стороні захисну, не дивлячись на її клопотання.

Сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з метою їх надання стороні захисту і виконувати в такий спосіб вимоги щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до ст. 290 КПК. Якщо сторона обвинувачення не вживала необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм ст. 290 КПК.



Читати повністю
Постанова ККС ВС №51-53км20 від 08.07.2020р.
Сторона захисту як під час закінчення досудового розслідування, так і протягом судового розгляду не наполягала і не вимагала у сторони обвинувачення відкрити їй клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій, доручення на проведення НСРД у порядку ст. 36 КПК, постанови про проведення контролю за вчиненням злочину та ухвали слідчих суддів, хоча не могла не знати, що лише вказані документи (відомості про які - номер, дата складення (ухвалення) - зазначені у протоколах НСРД) надавали підстави для проведення відповідних дій. Ці документи були відкриті стороні захисту під час судового розгляду (після їх розсекречення), де указані документи були досліджені. При цьому сторона захисту не заперечувала проти їх дослідження судом та приєднання до матеріалів провадження, однак наголошувала на необхідності визнання недопустимими доказів, отриманих на підставі вказаних матеріалів через невиконання обвинуваченням вимог ч. 12 ст. 290 КПК під час закінчення досудового розслідування.

З моменту відкриття обвинуваченням стороні захисту цих документів до ухвалення судом вироку пройшло більш ніж рік, тобто сторона захисту мала достатньо часу, щоб підготуватися і скорегувати лінію захисту у зв`язку з відкриттям їй вищезазначених доказів. Ураховуючи наведене, не було порушено балансу інтересів сторін кримінального провадження, вони нарівно використовували надані їм процесуальні права на збирання та подання до суду доказів та у зв`язку з цим мали достатньо часу для обстоювання своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК.
Читати повністю
Постанова ККС ВС №51-5583км19 від 28.05.2020р.
Під час досудового розслідування, в судах першої і апеляційної інстанцій в порядку ст. 290 КПК ухвала слідчого судді про надання тимчасового доступу до документів з можливістю їх вилучення стороні захисту не відкривалася.

Результаті тимчасового доступу до речей і документів, повинні бути безумовно відкриті стороні захисту в порядку, визначеному ст. 290 КПК. Однак процесуальні документи, а саме ухвали слідчого судді про надання такого доступу, можуть бути надані й під час судового розгляду. Невідкриття таких процесуальних документів до моменту передачі кримінального провадження до суду не може стати безумовною підставою для визнання відповідних речей та документів недопустимими доказами. Лише у випадку відсутності у сторони обвинувачення і ненадання суду під час розгляду справи в суді відповідних ухвал слідчих суддів про надання тимчасового доступу до речей і документів суд може поставити під сумнів допустимість отриманих доказів.

Невідкриття таких процесуальних документів до моменту передачі кримінального провадження до суду не може стати безумовною підставою для визнання відповідних речей та документів недопустимими доказами. Лише у випадку відсутності у сторони обвинувачення і ненадання суду під час розгляду справи в суді відповідних ухвал слідчих суддів про надання тимчасового доступу до речей і документів суд може поставити під сумнів допустимість отриманих доказів.

Читати повністю

Якщо в матеріалах досудового розслідування, які були відкриті стороні захисту, є протокол про результати НСРД, але відсутні процесуальні документи, що стали підставою для проведення цих дій, то за потреби ознайомлення з цими документами сторона захисту повинна заявити слідчому, прокурору чи суду клопотання про необхідність відкриття і долучення вказаних процесуальних документів до матеріалів кримінального провадження - постанова ККС ВС від 08.07.2020 по справі №718/1433/17 (провадження №51-53км20, ЄДРСР №90306338).

Формально пославшись на лист голови апеляційного суду, як на підтвердження законності проведення аудіо-, відеоконтролю особи - засудженого, суд не взяв до уваги, що правовою підставою для проведення таких НСРД є саме ухвала слідчого судді про дозвіл на їх проведення. Тобто саме з цього процесуального документа суд може дійти висновку, чи були під час досудового розслідування законні підстави для проведення аудіо-, відеоконтролю особи та чи можуть бути використані результати його проведення у доказуванні в кримінальному провадженні - постанова ККС ВС від 11.06.2019 р. по справі №727/3/16-к (провадження №51-411км18, ЄДРСР №82420678).

Отже, Верховний Суд з одного боку, зобов'язує сторону кримінального провадження відкрити свої матеріали, а з іншого боку, наслідки невідкриття за частиною 12 статті 290 КПК застосовуються лише щодо доказів - тобто результатів проведення слідчих, розшукових та інших процесуальних дій у вигляді речових доказів, документів тощо.

До процесуальних документів, що не містять у собі відомостей про кримінальне правопорушення, ВС цю норму не застосовує. Хоча право сторони захисту бути ознайомленим з такими документами визнається, і за умови наявності клопотань захисту ненадання таких процесуальних документів про правові підстави отримання доказів буде порушенням права на захист.

Результатом аналізу такої практики ВС може стати більш активна позиція захисника і наполегливі вимоги надати на ознайомлення захисту такі документи. Пасивна позиція та очікування до судових дебатів у цьому питанні може виявитися помилкою.
Відкриття нових матеріалів під час судового розгляду
Порядку та строків відкриття нових матеріалів під час судового розгляду КПК не визначено
Часто прокурор може принести нові матеріали до суду, а "відкрити" стороні захисту безпосередньо перед судовим засіданням. Задача захисника таку ситуацію попередити шляхом роз'яснення, що така недобросовісна поведінка прокурора потягне лише одне - клопотання захисника про надання часу для ознайомлення з новими матеріалами та підготовки захисту. Так, сподіваюся, привчимо прокурорів виконувати вимоги статті 6 Конвенції та дійсно давати час і можливості для підготовки захисту.
Форма відкриття нових матеріалів в КПК не зазначена. Вважаю, що обсяг матеріалів диктуватиме таку форму - якщо обсяг нових матеріалів великий, то можна зустрітися поза приміщенням суду та пройти процедуру, аналогічну відкриттю доступу після завершення ДР.

Якщо матеріали одиничні - то можна вручити копії матеріалів, оригінали надати для огляду.

В обох випадках необхідний детальний опис відкритих матеріалів - наприклад, у супровідному листі, на копії якого ставиться відмітка про вручення.

Чи можливо новому захиснику отримати доступ до матеріалів ДР на стадії судового провадження?

КПК не встановлює механізму реалізації права на захист, коли у обвинуваченого під час розгляду провадження в суді першої інстанції змінився захисник. Алгоритм дій нового захисника може бути таким:

1. Звернутися до прокурора з клопотанням про відкриття матеріалів ДР за правилами, встановленими статтею 290 КПК.

2. За відмови або відсутності реакції прокурора - подати суду клопотання зобов'язати прокурора здійснити таке відкриття.

На жаль, прокурори та суди не схильні задовольняти такі клопотання, посилаються на відсутність механізму за КПК. Я не можу погодитися з такою позицією прокурорів та судів як представників держави.

Відсутність механізму реалізації права на захист в такому випадку не скасовує наявність такого права. Відповідно до статті 6 (3) b Конвенції, яку я цитувала на початку статті, обвинувачений (і його захисник) повинні мати час і можливості підготовки захисту. Якщо новий захисник не ознайомлений з усім обсягом матеріалів ДР за процедурою статті 290 КПК, чи має він достатній час і можливості підготувати захист?

Не можна карати обвинуваченого за зміну захисника, адже право обвинуваченого на вільний вибір захисника закріплено статтею 59 Конституції України.

Зауваження та пропозиції до матеріалу будуть щиро вітатися. Пишіть мені через контактну форму (у правому верхньому куті екрана).
Копіювання статті або її частин без письмового дозволу автора заборонено. Для отримання такого дозволу прошу зв'язатися через контактну форму (у правому верхньому куті екрана). В той же час роздрукувати статтю з браузера (Ctrl+P) та використати її у власній юридичній практиці (або власній справі) - дозволяється.