Меню
Зв'язатися зі мною
Ваша електронна пошта*
Як до Вас звертатися?
Ваш телефон*
Ваше звернення до мене*
Ваше звернення охороняється адвокатською таємницею.
Поля з * - обов'язкові для заповнення.

АСДС, ЄДРСР, ЄСІТС та Електронний суд

Автоматизована система документообігу суду, Єдиний державний реєстр судових рішень, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система та Електронний суд у практиці адвоката з кримінальних справ
Ірина Кузіна
автор,
адвокат Адвокатського об'єднання "Barristers",
понад 15 років практики
Справи в судах розподіляються між суддями за допомогою АСДС (поки що). Через АСДС реєструється кореспонденція суду. Судові рішення мають виготовлятися всередині АСДС, яка автоматично їх відправляє до ЄДРСР. Рішення в ЄДРСР бачать усі. Рішення (та інші електронні документи) в Електронному суді (Електронному кабінеті) бачать тільки учасники справи. Усі ці програми та модулі з часом об'єднає в собі ЄСІТС. Перехід правосуддя в діджитал вимагає від адвоката розібратися в усіх цих нюансах.

Сюди складатиму окремі дописи по мірі напрацювання.
Текст Положення про АСДС
Опубліковано вперше: 06.10. 2021

У зв'язку з наданням правової допомоги у кримінальному провадженні виникла необхідність дослідити дотримання кримінального процесуального законодавства при формуванні складу суду. З цією метою сторона захисту витребувала деякі розпорядження про здійснення повторного автоматизованого розподілу справи на суддів у керівника апарату одного з судів міста Києва. Ці розпорядження посилаються на окремі пункти Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Я звернулася до інформаційних джерел для з'ясування змісту цього Положення про АСДС та виявила, що в базі законодавства ЛІГА:ЗАКОН (яка, за наявною інформацією, відображає зміст ЄДР нормативно-правових актів) міститься текст Положення про автоматизовану систему документообігу суду в редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015 р. №25 без подальших змін в статусі «чинний» (https://ips.ligazakon.net/document/MUS24403?hide=true ).

Разом з тим на сайті Верховної Ради України за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10#Text міститься текст Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. №30 із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Ради суддів №33 від 24.12.2010, №4 від 21.01.2011, №28 від 24.06.2011, №70 від 23.12.2011, №26 від 25.05.2012, №60 від 26.10.2012, №85 від 21.12.2012, №2 від 25.01.2013, №51 від 06.11.2014, №67 від 04.12.2014, №17 від 12.03.2015, №25 від 02.04.2015, № 55 від 05.06.2015, № 79 від 22.07.2015, № 21 від 03.03.2016, №58 від 15.09.2016, №17 від 02.03.2018, № 16 від 12.04.2018 (щодо порядку набрання чинності Положення див. п.2-8 Рішення), (зміни до Рішення див. в Рішеннях Ради суддів № 25 від 24.04.2020, № 38 від 17.07.2020) з відміткою «поточна редакція — Редакція від 17.07.2020».

Також на сайті Верховної Ради України за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0025414-15#n14 міститься текст Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджений рішенням Ради суддів України 02.04.2015 №25 без змін, з відміткою «поточна редакція».

Окрім того, на сайті «Судова влада» за посиланням https://court.gov.ua/sudova-vlada/969076/polozhenniapasds/ міститься текст Положення про автоматизовану систему документообігу суду в редакції від 02 квітня 2015 року із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України від 5 червня 2015 року №55, від 22 липня 2015 року №79, від 3 березня 2016 року №21, від 15 вересня 2016 року №58, від 24 квітня 2020 року №25, від 17 липня 2020 року №38, від 11 червня 2021 року №18 (чинна редакція на вкладці «11.06.2021».

Таким чином, на 3-х офіційних інформаційних ресурсах міститься 3 різні редакції чинного Положення про АСДС, причому на одному з них – сайті ВРУ – міститься 2 різні редакції чинного Положення про АСДС з різним текстом.

Направила адвокатські запити щодо офіційного тексту, відповіді опублікую.
Автоматичний розподіл справ у суді (та як його спотворюють)
Дата відео: 12.05.2020

Перевірка автоматизованого розподілу справи адвокатом
Опубліковано: 14.10.2021
ЩУ відео вище зазначено: протокол (у справі) та звіт (на сайті Судова влада) автоматизованого розподілу справи необхідно перевірити перш за все на відповідність Положенню про АСДС у відповідній редакції (чинній на момент авторозподілу). Окрім того, Положення про АСДС може бути уточнене Засадами використання АСДС конкретного суду. Актуальна редакція Засад є на офіційному сайті суду. Попередні редакції Засад можна отримати на адвокатський запит.

Також на адвокатський запит варто отримати розпорядження керівника апарату суду у випадках, коли підставою автоматизованого розподілу є таке розпорядження (мова про повторний розподіл справи), а також документ, на підставі якого видано таке розпорядження (наприклад, службова записка головуючого судді тощо).

Ще не готова дати системну методологію. Поки що ознайомтеся з прикладами з моєї практики.
Приклад 1
Передача справи раніше визначеному складу суду після повернення обвинувального акту
Ухвалою ХХХ районного суду м. Києва від 30 травня 2017 р. обвинувальний акт у кримінальному провадженні повернений прокурору.

09 червня 2017 р. обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду повторно.

Замість проведення автоматизованого розподілу для визначення складу суду, здійснено передачу судової справи раніше визначеному складу суду – колегії суддів у складі головуючої судді Ж., суддів Я., Т.

В протоколі передачі справи раніше визначеному складу суду від 09.06.2017 р. підставою передачі зазначено:

«Після дооформлення, на підстав п.8 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду».

На адвокатський запит мною отримано Засади використання автоматизованої системи документообігу суду в ХХХ районному суді м.Києва, затверджені Рішенням зборів суддів ХХХ районного суду м.Києва 23 вересня 2016 року. У пункті 8 Засад зазначено:

«8. Раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (колегії суддів), згідно вимог п.п.2.3.43-2.3.46 Положення, передаються також: - обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, з яким прокурор повторно звертається до суду після прийняття рішення, передбаченого п.3 ч.3 ст.314 КПК України».

Проте в цій частині Засади використання АСДС в ХХХ районному суді м.Києва суперечать пунктам 2.3.43-2.3.48 Положення про автоматизовану систему документообігу суду в редакції рішення Ради суддів України від 02 квітня 2015 року із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України від 5 червня 2015 року №55, від 22 липня 2015 року №79, від 3 березня 2016 року №21, від 15 вересня 2016 року №58, текст якого розміщений на офіційному сайті «Судова влада» за посиланням https://court.gov.ua/sudova-vlada/969076/polozhenniapasds/.

Положення про АСДС має вищу юридичну силу порівняно із Засадами використання АСДС конкретного суду. Окрім того, частина 6 статті 35 КПК України посилається саме на Положення про АСДС. Засади використання АСДС конкретного суду можуть мати комплементарний характер і стосуватися лише тих питань, які прямо віднесені до компетенції ради суддів Положенням про АСДС.

В пункті 2.3.44 Положення про АСДС щодо кримінальних прав у суді першої інстанції зазначено лише наступне:

«2.3.44. Раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються також: судові справи, за якими надійшли заяви (клопотання), пов'язані із виконанням судових рішень, передбачені… розділом 8 Кримінального процесуального кодексу України…; клопотання про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку, у судових справах, які розглянуті даним судом;
матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої вже здійснюється судове провадження, у випадку, передбаченому частиною другою статті 334 Кримінального процесуального кодексу України…»

В пункті 2.3.45 Положення про АСДС зазначено:
«2.3.45. Клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів».

Інших випадків передачі справи раніше визначеному складу суду, пов'язаних з кримінальними провадженнями в суді першої інстанції, у Положенні про АСДС немає.

А це означає, що розподіл справи 09 червня 2017 року повинен був відбуватися шляхом автоматизованого розподілу справи між суддями (частина 3 статті 35 КПК України) з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді (пункт 1 частини 1 статті 35 КПК України).
Приклад 2
Вилучення зі складу колегії судді, який перебуває у нарадчій кімнаті, за ініціативою прокурора
В матеріалах справи міститься протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями без дати, відповідно до якого вилучений (замінений) суддя Т., новий суддя – Л. Підставою проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи визначено:

«інші обставини, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, що може мати наслідком порушення строку розгляду, передбаченого відповідним процесуальним законом, суддя Т. з 05.12.2018 перебуває у довготривалій нарадчій кімнаті, у кримінальному провадженні №ХХХХ у зв'язку з надходженням листа прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України та клопотання про обрання Ш. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою».

На адвокатський запит мною отримано копію розпорядження ХХХ районного суду міста Києва від 06.12.2018 р. №140 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ». В зазначеному розпорядженні в пункті 1 зазначено:

«1. Відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначити повторний автоматизований розподіл справи (судді у складі колегії) ХХХ».

До згаданого розпорядження в.о. керівника апарату ХХХ районного суду м.Києва З. надав лист прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України від 06.12.2018 р. №ХХХ на ім'я в.о. керівника апарату ХХХ районного суду м.Києва З.

Відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду в редакції рішення Ради суддів України від 02 квітня 2015 року із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України від 5 червня 2015 року №55, від 22 липня 2015 року №79, від 3 березня 2016 року №21, від 15 вересня 2016 року №58, текст якого розміщений на офіційному сайті «Судова влада» за посиланням https://court.gov.ua/sudova-vlada/969076/polozhenniapasds/ :

«2.3.49. Повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення.

(Підпункт 2.3.49 пункту 2.3 у редакції Рішення Ради суддів України від 03.07.2016 року № 21)».

За змістом пункту 2.3.25 зазначеної редакції Положення про АСДС:

«2.3.25. Відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду, розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів.

Тимчасова відсутність судді-члена колегії, як правило, не може бути підставою для зміни складу колегії суддів.

У разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів- членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.

Електронний примірник такого розпорядження (додаток №7) вноситься до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання.

У разі задоволення відводу або самовідводу заміна судді здійснюється автоматизованою системою на підставі рішення про відвід (самовідвід) у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.

(Підпункт 2.3.25 пункту 2.3 у редакції Рішення Ради суддів України від 03.07.2016 року № 21)».

Отже, пунктом 2.3.25 Положення про АСДС передбачено:

1. Склад суду незмінний після його визначення системою автоматизованого розподілу в силу принципу незмінності складу суду.

2. Тимчасова відсутність члену складу суду не є підставою для зміни складу суду.

3. Заміна судді можлива у разі неможливості продовження ним розгляду справи.

4. Причиною неможливості продовження розгляду справи суддею можуть бути: призов на військову службу, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо.

5. Метою заміни судді є дотримання передбаченого законом строку розгляду справи.

6. Ініціатива заміни судді належить судді-доповідачу та оформлюється його службовою запискою на ім'я керівника апарату суду.

Заміна судді Т. на Л. відбулася з порушенням пункту 2.3.25 Положення про АСДС та частини 3 статті 35 КПК України.

Тимчасова відсутність судді Т. у зв'язку з перебуванням в нарадчій кімнаті по іншій справі не є підставою для зміни складу суду (абзац 2 пункту 2.3.25 Положення про АСДС). Підставою для заміни судді є саме неможливість подальшого розгляду справи у зв'язку з такими обставинами, а не тимчасова відсутність судді.

Вихід колегії суддів з нарадчої кімнати по справі Я. (№ ХХХ) відбувся 24 січня 2019 р., тобто суддя Т. був тимчасово відсутній приблизно 1,5 місяці. Такий строк співрозмірний зі звичайною щорічною відпусткою судді. Проте не є звичайною заміна судді кожного разу, коли суддя йде у відпустку на 1,5 місяці. Тому з точки зору строків розгляду кримінального провадження – який обмежується розумними строками – не було жодної підстави для заміни судді Т.

З точки зору необхідності «вчасного розгляду» клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу Ш. для заміни судді Т. також не було жодних підстав.

Попередній запобіжний захід у даному кримінальному провадженні у вигляді тримання під вартою скінчився 18 серпня 2018 р. З цього часу Ш. продовжував перебувати під вартою на підставі ухвал в інших кримінальних провадженнях (що забезпечувало виконання Ш. процесуальних обов'язків і у даному кримінальному провадженню).

Не було жодного встановленого законом процесуального строку, який би було порушено в разі, якщо б заміна судді Т. не була здійснена. Так встановлений частиною 3 статті 331 КПК України двомісячний строк був відсутній (закінчився раніше). 72-годинний строк з моменту фактичного затримання був відсутній (ст.186 КПК України, закінчився раніше). 72-годинний строк з моменту надходження до суду клопотання був відсутній, адже його умовою є перебування особи на свободі. А Ш. перебував під вартою.

Навіть сам прокурор не вважав обрання запобіжного заходу Ш. терміновим. Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було підписано прокурором 10 вересня 2018 року, а подане 06 грудня 2018 р. одразу після виходу судді Т. до нарадчої кімнати в іншій справі (05.12.2018 р.).

Зазначене змушує сторону захисту припускати навмисні дії прокурора з метою вивести суддю Т. зі складу суду.

Лист прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України від 06.12.2018 р. №ХХХ на ім'я в.о. керівника апарату ХХХ районного суду м.Києва З. взагалі є втручанням прокурора у здійснення правосуддя ХХХ районним судом м.Києва.

Відповідно до частини 3 пункту 2.3.25 Положення про АСДС, ініціатива заміни судді-члена колегії має виходити від судді-доповідача у формі службової записки.

На адвокатський запит на прохання надати по справі №ХХХ «документи, що стали підставою винесення керівником апарату ХХХ районного суду м.Києва розпорядження, на підставі якого здійснено автоматизований розподіл справи 06.12.2018 р. у зв'язку з виключенням судді Т. та обранням судді Л.» суд надав не службову записку судді Ж., а лист прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України 06.12.2018 р. №ХХХ на ім'я в.о. керівника апарату ХХХ районного суду м.Києва З.

Таким чином, всупереч частині 3 статті 2.3.25 Положення про АСДС, заміна судді Т. на Л. здійснена за ініціативою прокурора, а не судді-доповідача.

Зазначене являє собою втручання сторони обвинувачення у здійснення правосуддя ХХХ районним судом м.Києва, демонструє порушення засади незалежності судової влади та безсторонності суду.
Як та коли суддя вносить рішення до АСДС та направляє до ЄДРСР
Опубліковано: 14.10. 2021

Суддя виготовляє електронний примірник рішення всередині АСДС в день прийняття, підписує електронним підписом. АСДС відсилає підписані судові рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень автоматично.

Порушення такого порядку, виготовлення судових рішень без використання АСДС (та вчасного надсилання до ЄДРСР відповідно) є серйозним дисциплінарним правопорушенням судді, яке (зазвичай в сукупності з іншими обставинами) може призвести аж до звільнення, як це відбулося у випадку із суддею Нельгою Д.В.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 2 лютого 2021 року №198/0/15-21 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2020 року № 2851/2дп/15-20 про притягнення судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Нельги Д.В. до дисциплінарної відповідальності»:

"Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

Європейський суд з прав людини у рішеннях неодноразово наголошував, що «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року, пункт 26, рішення у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року, пункт 53).

Згідно із частинами другою, третьою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.

Пунктом 1 розділу ІІ та пунктом 1 розділу ІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18, передбачено, що електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується електронним цифровим підписом судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування.

Електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до цього Реєстру у день його виготовлення засобами АСДС.

Разом із тим пунктами 1, 2 розділу Х Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень передбачено, що обов'язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до Реєстру шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в АСДС покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення
".

Маєте доступ до Електронного суду - перевірте дати накладення КЕП на рішення по вашій справі. Може бути цікаво.
Копіювання статті або її частин без письмового дозволу автора заборонено. Для отримання такого дозволу прошу зв'язатися через контактну форму (у правому верхньому куті екрана). В той же час роздрукувати статтю з браузера (Ctrl+P) та використати її у власній юридичній практиці (або власній справі) - дозволяється.
Зауваження та пропозиції до матеріалу будуть щиро вітатися. Пишіть мені через контактну форму (у правому верхньому куті екрана).